- гурчати
- -чу́, -чи́ш, недок., розм.Видавати, створювати протяжний, розкотистий звук, шум і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
гурчати
Смотреть что такое "гурчати" в других словарях:
гурчати — дієслово недоконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
гурчати (гурчыт) — бурчати (бурчить); (штоси мі по брісьі гурчыт) … Лемківський Словничок
гурчання — я, с., розм. Дія за знач. гурчати і звуки, утворювані цією дією … Український тлумачний словник
загурчати — чу/, чи/ш, док. 1) Почати гурчати, утворюючи звуки гурчання. 2) розм. Упасти звідки небудь із шумом, стуком. || Швидко, з гуркотом піти, поїхати і т. ін … Український тлумачний словник
гриміти — I (про грім утворювати гучний, різкий звук), гримотати, гримотіти, гуркотати, грюкотати, гуркотіти, гримкотіти, гуркати, гурчати, грюкотіти, грюкати, грякати; торохтіти, тарахкотіти, туркотати, туркотіти (розкотисто); стугоніти, рокотати,… … Словник синонімів української мови
гуркотати — I (створювати гуркіт), гуркотіти, гриміти, гримати, гримнути, гримота[і]ти, грюкати, грюкнути, гуркати, гуркнути, гурчати, грюкота[і]ти, грюконути, гукати, гукнути, ґорґота[і]ти, грякати, грякнути; рокота[і]ти (монотонно) II ▶ див. воркувати,… … Словник синонімів української мови
